Як відрізнити серцевий біль від міжреберної невралгії

Біль у грудній клітині — тривожний симптом, який не варто ігнорувати. Його причини можуть бути різними: від гострих серцевих подій до проблем опорно-рухового апарату. Вчасне з’ясування джерела болю дозволяє прийняти правильне рішення щодо діагностики та лікування.

Коли варто звернути увагу

Необхідно звернутися за терміновою медичною допомогою або негайно звернутися до лікаря, якщо спостерігається будь-яке з нижченаведених:

• раптовий сильний біль у грудях, що триває понад 10–15 хвилин;

• біль, який супроводжується задишкою, втратою свідомості, сильним запамороченням;

• біль із віддачею в ліву руку, шию, щелепу або міжлопаткову ділянку;

• поява холодного поту, нудоти або непритомності.

  
  

Можливі причини болю

Серцеві причини:

• ішемічний біль (стиснення, давлячий характер), що виникає при фізичному навантаженні або емоційному стресі;

• порушення ритму, серцева недостатність, запалення серцевого м’яза

  
  

Причини з боку опорно-рухового апарату і нервів:

• міжреберна невралгія або защемлення корінців шийно-грудного відділу — різкий, «стріляючий» біль, часто посилюється при рухах, глибокому вдиху чи кашлі;

• міофасціальний синдром, травма грудної клітки або ребер, запалення міжреберних м’язів.

  
  

Інші причини:

• захворювання легень (плеврит, пневмонія, тромбоемболія легеневої артерії), вісцеральні болі з органів шлунково-кишкового тракту (рефлюкс, виразкова хвороба).

  
  

Що оцінюють під час огляду

На первинному прийомі лікар збирає анамнез і проводить фізикальне обстеження:

• уточнює характер болю (локалізація, тривалість, провокуючі та полегшуючі фактори);

• огляд грудної клітки, пальпація реберної ділянки для виявлення локальної чутливості;

• аускультація серця і легень;

• вимірювання артеріального тиску і частоти пульсу;

• оцінка супутніх ознак (задишка, набряки, лихоманка).

Які дослідження можуть знадобитися

Підбір обстежень залежить від клінічної картини, але зазвичай рекомендують:

• електрокардіографію (ЕКГ) для виявлення ішемії або порушень ритму;

• лабораторні тести (тропоніни при підозрі на інфаркт, загальний аналіз крові при запаленні);

• рентгенографію грудної клітки або УЗ-дослідження для оцінки легеневої та грудної порожнини;

• ехокардіографію при підозрі на структурні порушення серця;

• при підозрі на проблеми з хребтом або нервами — МРТ шийного/грудного відділу або консультація невролога/вертебролога.

Хто потребує підвищеної уваги

Особливу увагу слід приділити пацієнтам із факторами ризику серцево-судинних захворювань:

• наявність ішемічної хвороби серця в анамнезі, цукрового діабету, високого рівня холестерину;

• люди старшого віку;

• пацієнти з обтяженим сімейним анамнезом серцевих подій.

Що робити далі

Якщо біль у грудях виник раптово, супроводжується важким загальним станом або підозрілими ознаками (за описом вище), необхідно негайно викликати невідкладну допомогу. При повторних або тривалих епізодах болю слід звернутися до сімейного лікаря або спеціаліста (кардіолога, терапевта, невролога), щоб пройти обстеження і визначити причину. Навіть коли біль має характер, схожий на невралгію, первинне виключення серцевих причин — безпечний і розумний крок.