Паморочиться голова: від тиску чи від шийного відділу?

Запаморочення — поширена скарга, яка може мати різну природу. Іноді воно пов’язане з коливаннями артеріального тиску або порушенням кровообігу, іноді — зі змінами в шийній ділянці хребта. Визначення причини важливе для вибору правильної тактики обстеження і лікування.

Коли варто звернути увагу

• Запаморочення з’являється регулярно або триває кілька днів.

• Симптом виникає при зміні положення тіла (наприклад, при різкому вставанні).

• Запаморочення супроводжується втратою рівноваги або падіннями.

• Паралельно з’являються інші симптоми: сильний головний біль, нудота, порушення мовлення, оніміння або слабкість у кінцівках.

• Симптом погіршується після поворотів або рухів головою.

Можливі причини. Судинні та кардіальні фактори:

• Коливання артеріального тиску (гіпертонічні кризові стани або ортостатичні зниження тиску).

• Порушення мозкового кровообігу, стенози чи спазми судин голови і шиї.

• Серцеві аритмії або інші порушення роботи серця, що призводять до тимчасового зниження мозкового кровопостачання.

Проблеми шийного відділу:

• Механічні фактори: дегенеративні зміни міжхребцевих дисків, артроз міжхребцевих суглобів, нестабільність сегментів.

• М’язове напруження і порушення тонусу шийних м’язів, що викликають обмеження рухливості і рефлекторні порушення кровопостачання.

Функціональні та інші причини:

• Тривожні розлади, панічні атаки, поверхневе дихання.

• Перевтома, недосипання, зневоднення або анемія.

• Побічні ефекти деяких ліків.

Що оцінюють під час огляду

Початковий етап — детальний збір анамнезу: коли й як виникає запаморочення, зв’язок з положенням тіла, супутні симптоми, наявність хронічних захворювань, прийом ліків. Під час фізичного обстеження лікар вимірює артеріальний тиск (в положенні лежачи та стоячи), оцінює пульс, перевіряє координацію, рефлекси, рухливість і болючість у шийній ділянці, а також виконує огляд серця і легень.

Які обстеження можуть знадобитися

• Вимірювання артеріального тиску у динаміці (включно з ортостатичними пробами).

• Електрокардіограма (ЕКГ) та при необхідності ехокардіографія для оцінки роботи серця.

• Доплерографія судин голови і шиї для виявлення змін у кровопостачанні.

• УЗД шийних судин і шийного відділу як частина діагностики.

• Неврологічні тести; за показаннями — МРТ для оцінки структур шийного відділу і головного мозку.

• Загальні лабораторні аналізи (аналіз крові, глюкоза, електроліти) для виявлення загальних станів, що можуть викликати запаморочення.

Що можна зробити самостійно

• Уникати різких підйомів і поворотів голови; вставати повільно після тривалого сидіння або лежання.

• Контролювати режим сну і відновлювати водний баланс.

• При епізодах запаморочення — сісти або лягти, щоб уникнути падіння; відкрити вікно або забезпечити притік свіжого повітря.

• При підозрі на функціональні причини — працювати над дихальними навичками, зменшувати рівень тривоги і перевтоми.

Кому потрібні частіше обстеження

Підвищену увагу слід приділити людям з артеріальною гіпертензією, серцевими захворюваннями, наявністю судинних ризиків (цукровий діабет, високий рівень холестерину), а також пацієнтам із хронічними проблемами шийного відділу або повторними епізодами запаморочення. Якщо симптоми посилюються, супроводжуються неврологічними порушеннями або обмежують повсякденну активність, слід звернутися до лікаря для повної оцінки і призначення обстежень.

Якщо запаморочення повторюється або супроводжується тривожними ознаками, не відкладайте обстеження: своєчасне встановлення причини дозволяє підібрати ефективну тактику лікування і знизити ризик ускладнень.