Періодичний шум у голові: від тиску чи від шийного відділу?

Шум у голові — відчуття дзижчання, фону або пульсації — може бути епізодичним і мати різне походження. Іноді це короткочасне явище, іноді — сигнал про порушення кровообігу, роботу внутрішнього вуха або проблеми шийного відділу хребта. Важливо виявити супутні симптоми та вчасно провести базову діагностику.

Коли варто звернути увагу

• Шум з’являється повторно або посилюється з часом.

• Одночасно виникає запаморочення, порушення рівноваги або втрата слуху.

• Шум супроводжується головним болем, нудотою, порушенням зору або онемінням кінцівок.

• Поява шуму пов’язана з травмою голови чи шиї або із значними коливаннями артеріального тиску.

Можливі причини

• Судинні фактори: атеросклеротичні зміни, звуження або нестабільність судин голови й шиї, артеріальна гіпертонія або її різкі коливання.

• Шийнозалежні причини: м’язове напруження, обмеження рухливості, дегенеративні зміни шийного відділу, що рефлекторно впливають на кровообіг або нерви.

• Патологія внутрішнього вуха та ЛОР-органів: отити, евстахієвий дисфункція, звукова сенсоневральна патологія.

• Системні стани: анемія, дисбаланс електролітів, ендокринні порушення, побічні ефекти ліків.

• Функціональні і психовегетативні фактори: стрес, тривога, порушення сну.

Що оцінюють під час першого огляду

• Анамнез: характер шуму, тригери, зв’язок із положенням тіла або рухами голови, прийом медикаментів.

• Об’єктивне обстеження: вимірювання артеріального тиску, огляд ЛОР-органів, неврологічний скринінг, пальпація шиї та м’язів.

• Оцінка супутніх симптомів: запаморочення, порушення слуху, головний біль, слабкість або оніміння.

Які обстеження можуть знадобитися

• Контроль артеріального тиску (у спокої та при зміні положення).

• Аудіометрія та дослідження внутрішнього вуха за показаннями.

• УЗД судин шиї і голови (доплерографія) для оцінки кровотоку.

• Візуалізація шийного відділу (рентген, КТ або МРТ) при підозрі на вертеброгенну причину.

• Загальні лабораторні аналізи: загальний аналіз крові, електроліти, при потребі — тиреоїдні тести та інші специфічні дослідження.

• Консультація ЛОРа або невролога залежно від отриманих даних.

Що можна зробити самостійно до звернення до лікаря

• Контролювати артеріальний тиск і вести щоденник симптомів (час появи, тривалість, тригери).

• Уникати сильного шумового навантаження, зменшити вживання кофеїну та стимуляторів.

• Слідкувати за поставою, робити перерви при тривалій роботі за комп’ютером; виконувати прості вправи для розслаблення шийних м’язів.

• Забезпечити достатній сон і керувати стресом (техніки релаксації, дихальні вправи).

• Не приймати нові ліки або БАДи без консультації, якщо шум виник після початку прийому.

Кому слід проходити обстеження частіше

• Людям з артеріальною гіпертонією або іншими серцево-судинними ризиками.

• Пацієнтам із хронічними захворюваннями шиї, попередніми травмами або дегенеративними змінами хребта.

• Тим, у кого шум супроводжується запамороченням, втратою слуху або неврологічними симптомами.

• Якщо симптоми швидко погіршуються або з’являються нові тривожні ознаки.

Шум у голові — не завжди ознака невідкладного стану, але це сигнал, який потребує уваги. Системний підхід до збору анамнезу, базового огляду та вчасної діагностики допомагає встановити причину і підібрати ефективну стратегію лікування або профілактики повторних епізодів.